Викинула я своє серденько разом з монеткою коли їхала з моря. Боже ж ти мій,як я ненавиджу прощатись!Я думаю у мене прощання-фобія. Виходила з моря, відчувала як морська піна лоскоче ступні і тремтять коліна. Обернуоась і заплакала. Ніхто не бачив, але я ж знаю...Я заплакала коли прощалась з морем!!Боліло, так боліло наче море було моїм коханцем... ( Read more... )

Я думаю, що мала би щось змінити, але переважно не міняю а лише думаю.Я себе, власне, в цьому і не звинувачую - нас таких багато, але ненавиджу себе за оце "нас таки багато" в кілька разів більше.Я хочу собаку, гуляти ночами і втекти. Я гуляю ночами...Таки так, але все не з тими людьми. Тому наразі мрія моя трансформується і тепер я хочу гуляти ( Read more... )

Я ношу довгу кольорову спідницю і плаваю ночами в Дніпрі...Я тепер часто думаю про щастя і про кохання,але це різні люди...У мене болить спина і я перестала рівняти волосся....Тепер я розпатлана і хвора...Я читаю Сомерсета Моема і плачу в маршрутках-пательнях,я вчу математику і статистичні обчислювальі програми...Я не впізнаю себе і найголовніше - ( Read more... )

дні...дні найчастіше пахнуть просто холодом ( Read more... )

Сиділи вчора з подругою на поручні біля підземного переходу і дивилися на нескінченний потік машин....ніколи не думала, що потік машин може бути таким осіннім... І це солодке лате і наші з нею дурнуваті спогади...все це така осінь.Боже,якими ж різними життями ми з нею мандруємо...якими різними словами говоримо і різними мовами...різними почуттями ( Read more... )

тут можна вживати не цензурну лексику??дуже хочеться ( Read more... )

Дощить.Так і повинно бути восени,правда ж?Я стомилась.Витрачаю всі сили на те щоб когось/щось любити.Коли намагаюсь робити це щиро - ввечері падаю мертва і всю ніч тоді дивлюсь хворобливо-щасливі сни.Ніколи не думала що це так важко.треба ж ( Read more... )